АЛЕКСАНДР ГУЩИН
КОФЕ КОНТЕНТ

КОФЕ - НЕПОГОДА

Непогода губит плоды недозревшие
Силам природы кофе не жаль?
Деревья, как боги, стоят онемевшие
Застыла в них дикая грусть и печаль.

Кофе - деревья в угрюмом молчаньи,
Бывало и ранее... это трудно забыть.
Но нет в них ни страха, ни капли отчаяния,
Как будто снова должно так и быть.

А с ними вместе... надежды увядшие
Куда - то летят в хороводе немом...
Как жаль, что теряем иной раз без жалости,
Что нам достаётся от жизни с трудом.

Природа, не надо! Что за проклятия?
Зачем забираешь ты счастье моё...
А кофе - оно, как без адреса письма...
И моё... где - то там... кружится письмо.

© Александр Гущин Кофе Контент.
Все авторские права защищены.


ОЛЕКСАНДР ГУЩИН
КОФЕ КОНТЕНТ

СНІГ НА КАВІ

Не перший раз..., не перший рік...,
На кавових деревах у тропіках сніг.
Ознаки глобального це потепління, 
Наскільки вистачить природі терпіння?

Попереджає людство, застерігає:
Запобігання цьому досі не має.
Однакові за кольором зі снігом кавові квіти,
Беззахисні плоди - малі, зелені, як діти...

Хтось пейзаж, як екзотику фотографує,
Кавовим деревцям це біль не вгамує.
Заморожена кава - не із назвою "айс"...,
В цьому разі обгрунтовано корегується прайс.

Подорожчає трошки..., по - споживацькі,
А якщо зникне? Назавжди, раптом, зненацька.
Форс - мажор, стихія, лихо - не фарс,
Обітованим, можливо, колись був і Марс.

На наш вік вистачає, - хтось таке розпочне,
Доки кожному лише своє щось пече...
Останній раз...? Останній рік...?
На кавових деревах у тропіках сніг.

© Олександр Гущин Кофе Контент.
Всі авторські права захищені.